Попри значне законодавче звуження повноважень прокуратури в частині представництва інтересів громадян та юридичних осіб, за прокуратурою нині лишається право звертатися до суду в інтересах держави в особі окремих органів державної влади або органів місцевого самоврядування для захисту майнових прав, зокрема права власності на землю.

До позовів, які може ініціювати прокуратура належать, зокрема, позови про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні чужою земельною ділянкою, визнання незаконними рішень про розпорядження земельними ділянками, визнання недійсними договорів оренди, купівлі-продажу.

Почасту такими судовими спорами прокуратура порушує земельні питання, які були вирішені вже десяток, а може й не один, років тому, намагаючись переграти вже сталі відносини належності громадянам чи юридичним особам на праві власності, чи користування земельних ділянок.

Щодо яких категорій земель пред’являються вказані позови:

• Землі водного фонду, зокрема, прибережні, захисні смуги;
• Землі лісогосподарського призначення;
• Землі природоохоронного призначення;
• Землі сільськогосподарського призначення;
• Землі історико-культурного призначення.

Однак, якщо Ви стали «щасливим» учасником судового спору з прокуратурою не варто покладати рук перед героїчним авторитетом прокурорів, а необхідно активно включатися в боротьбу за захист свого права на землю.

Тож, як захисти права на землю, коли боротися за неї починає прокуратура?

Юристи CHERNIKOV & PARTNERS неодноразово були юридичним тилом та головною рушійною силою власників та орендарів землі у спорах з прокуратурою про витребування землі, при пред’явленні негаторних позовів та оскарженні рішень розпорядників землі.

За час своєї практики команда CHERNIKOV & PARTNERS, вступаючи в боротьбу за захист прав клієнта на землю в суді, розробила діючі правові механізми, які можна поділити на два основних напрямків роботи:

• процесуальний
• доказовий.

До процесуального вектору юридичної роботи, щонайменшою мірою, входить:

• перевірка належності способу захисту, використаного прокуратурою у позові;
• перевірка дотримання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка стосується виконання прокурорами передумов для представництва інтересів держави в суді (варто зауважити, що на практиці саме це є болючим місцем прокуратури, яке ставало підставою для залишення пред’явлених позовів без розгляду);
• перевірка сплати повному обсязі судового збору;
• перевірка строків позовної давності;
• перевірка правильності визначення прокуратурою відповідачів.

Чому варто приділити увагу процесуальному напрямку правової роботи?

Оскільки закон вимагає чіткого дотримання процесуальних форм та алгоритмів для пред’явлення прокурорами позовів в інтересах держави, недотримання яких, як мінімум змусить прокуратуру виправити допущені помилки, що дозволить виграти час, а як максимум – закінчити судовий процес без розгляду спірного питання по суті.

В свою чергу, серед правових механізмів роботи за доказовим напрямком можна виділити:

• огляд та правий аналіз долучених прокурорами матеріалів до позову;
• збирання доказів, в тому числі з використанням процесуальних механізмів витребування та адвокатських запитів;
• підготовка власної правової позиції за підсумками аналізу поданих прокурором доказів (зокрема, на практиці юристами CHERNIKOV & PARTNERS формувалася позиція щодо відсутності підстав для задоволення позову прокурора про повернення земельної ділянки лісового фонду у випадку відсутності належної ідентифікації (не виокремлення) такої земельної ділянки, яка позитивно була сприйнята судом);
• залучення профільних спеціалістів з окремих напрямків регулювання земельних відносин (геодезистів, землевпорядників).

Отже, якщо ви отримали позов прокуратури про витребування землі, визнання договору оренди та/або рішень розпорядників землі про передачу земель недійсними, а також щодо інших подібних питань команда CHERNIKOV & PARTNERS пропонує Вам свою допомогу у відстоюванні права на землю.

Зокрема, наша експертиза охоплює:

• аналіз матеріалів справи (пред’явленого позову та інших документів);
• формування правової позиції захисту інтересів клієнта;
• збирання нових доказів, у тому числі із залученням профільних спеціалістів;
• захист інтересів у суді на всіх судових інстанціях;
• компенсація витрат та збитків, понесених у зв’язку із судовим розглядом.