Однією із підстав відстрочення призову на військову службу в умовах мобілізації є бронювання військовозобов’язаних працівників. Враховуючи це, дане питання є актуальним серед підприємців як малого, так і середнього та великого бізнесу, оскільки вчасно заброньовані працівники є гарантією безперебійної роботи підприємства, а також можливістю здійснювати закордонні відрядження у воєнний час.
Правова регламентація бронювання військовозобов’язаних працівників передусім здійснена Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак процедура такого більш детально висвітлена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 за №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
Хто має право на бронювання?
Під час дії правового режиму воєнного стану відповідним правом наділені державні органи, ОМС, інші юридичні особи, якщо такі задовольняють потреби Збройних Сил України, військових формувань, населення або таке бронювання є необхідним для забезпечення функціонування органів державної влади.
Хто може забронювати та процедура оформлення такого?
Повноваження з бронювання покладені на Мінекономіки, зокрема таким видаються накази з бронювання працівників конкретно визначеного підприємства, установи, організації.
Бронювання здійснюється за зверненням органів державної влади, у сфері яких знаходяться підприємства. Зокрема, якщо говорити про агросектор таким є Мінагрополітики. Компетентні органи подають Мінекономіки погоджені Міністерством оборони пропозиції з бронювання військовозобов’язаних у відповідних галузях та сферах економіки.
Тож, підприємства, що мають бажання забронювати своїх працівників, звертаються до відповідного органу державної влади або обласної державної (військової) адміністрації з пропозиціями з бронювання власних працівників.
Мінекономіки узагальнює подані пропозиції з бронювання військовозобов’язаних і приймає рішення про надання відстрочки.
У наказі Мінекономіки вказується строк відстрочення призову на військову службу, зазвичай встановлюється максимальний строк – 6 місяців.
Які умови бронювання військовозобов’язаних працівників?
Основним критерієм бронювання працівників підприємства є задоволення підприємством потреб ЗСУ, військових формувань та населення.
Попри те, що законодавство не містить визначення такого терміну, Мінекономіки та інші галузеві органи надають відповідні роз’яснення.
Зокрема, неодноразово Мінекономіки наголошувалось, що разом з пропозиціями подаються пояснення щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб ЗСУ, військових формувань та населення з відповідним підтвердженням.
Так в одних з останніх роз’яснень Мінекономіки вказується, що належним підтвердженням виконання відповідних завдань можуть бути рішення Кабінету Міністрів, військових адміністрацій, укладений договір, відомості з виконання життєво важливих функцій та/або послуг, припинення надання яких можуть призвести до суттєвих негативних наслідків для національної безпеки.
Водночас, Мінагрополітики дотримується позиції, що забронювати можна лише тих працівників, підприємства яких підписали договір на виконання мобілізаційного завдання.
Тобто, бронювання військовозобов’язаних працівників вимагає підтвердження підприємством задоволення потреб ЗСУ, військових формувань та населення, водночас різні галузеві органи трактують такі положення по різному та мають різні вимоги до необхідного пакету документів.
Окремо законодавством визначаються підстави анулювання відстрочки, зокрема серед таких можна виділити:
- закінчення строку дії відстрочки;
- виконання або анулювання мобілізаційного завдання;
- припинення діяльності суб’єкта, здійснював бронювання працівників;
- звільнення військовозобов’язаного працівника з підприємства.
Серед всього іншого, слід також зупинитися на особах, які не підлягають бронюванню, тож до таких належать:
- військовозобов’язані, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності;
- особи, що не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних або призовники;
- особи, які досягли граничного віку перебування у запасі;
- особи, які за станом здоров’я є непридатними до військової служби та виключені з військового обліку;
- особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У даній статті висвітлено узагальнений матеріал щодо бронювання військовозобов’язаних працівників, однак, у кожному секторі економіці практикою встановлюються власні вимоги та рекомендації щодо змісту та оформлення бронювання. Відтак, радимо відстежувати роз’яснення органів державної влади та зміни до порядку бронювання.
За наявності додаткових питань, спеціалісти CHERNIKOV & PARTNERS готові допомогти з їх вирішенням.
