З першого для великої війни на захист нашої держави стали не лише кадрові військові, які мали необхідну військову підготовку, добровольці, які через відданість Батьківщині мотивовано пішли на фронт, а також і строковики, які вимушено опинилися у ситуації неможливості демобілізації аж до весни 2024 року. Лише весною 2024 року указом Президента України було прийнято рішення про їх демобілізацію.
Очевидно, що значну кількість службовців армії становили молоді хлопці, юнаки у віці до 25 років.
Крім того, донедавна була дуже поширеною практика мобілізації осіб призовного віку (до 25 років), які все ж таки за позицією ТЦК та СП мали статус військовозобовʼязаного. Запитаєте Ви - Як молоді хлопці у віці до 25 років отримували такий статус (статус військовозовʼязаного)?
Такий статус вони отримали в силу попереднього визнання їх непридатними до військової служби у мирний час за рішенням ВЛК, яке вони проходили при призовній комісії на строкову службу. Тому вони звільнялися від проходження строкової служби, призов на яку здійснювався до моменту оголошення мобілізації.
Але одночасно з цим вони автоматично потрапляти в категорію військовозобовʼязаних осіб, а за позицією ТЦК ще й підлягали мобілізації. Частково про це вже описували раніше тут. (читайте, бо цікавого написано багато).
На практиці випадків мобілізації осіб призовного віку зустрічалося досить багато. Частими були випадки, коли молоді 18-річні юнаки про можливість їхньої мобілізації та перехід до категорії військовозобовʼяних дізнавалися від службовців ТЦК, які перевіряли в них документи на вулиці, де і відбувалися перші, але такі стійкі й активні кроки для їхньої мобілізації (про перевірку документів та затримання можете почитати тут).
Мобілізація осіб призовного віку потягла за собою не лише дискусії в рамках цивільного населення, а також і ряд судових справ, позиція по яких була теж неоднозначною.
Тому в цій публікації приділена увага розʼясненню прав та обовʼязків осіб призовного віку з метою надання можливості таким особам через свою законодавчу обізнаність не допустити порушення їхніх прав.
Правовий статус осіб у віці від 18 до 25 років (в розрізі військового обовʼязку)
Почнемо з загального правила – чоловіки у віці з 18 до 25 років є призовниками, окрім виключень передбачених законом. Які ж існують виключення?
Виключення 1 – у звʼязку з повною непридатністю особу виключили з військового обліку. Виключення відбувається безповоротно.
Виключення 2 – набуття статусу військовозобовʼязаного (за минулої редакції закону) через обмежену придатність до служби у воєнний стан та непридатність у мирний.
Виключення 3 – успішно завершили навчання на військовій кафедрі або військовому вузі та здобули військове звання.
Виключення 4 – завершення базової військової підготовки (альтернатива строковій службі, яка вперше в Україні стартує з 2025 року). Про базову військову службу читайте в окремій статті на нашому сайті.
Виключення 5 – укладення призовником контракту на проходження служби (добровільно).
Мобілізація до 25 років? – Так чи ні?
Чоловік у віці від 18 до 25 років, який раніше не набував статусу військовозобовʼязаного, є призовником і не підлягає мобілізації до досягнення 25 віку, а мобілізація такого має визнаватися незаконною.
При цьому, хоча за певних умов (вище про це зазначено як «Виключення 2») особи призовного віку набувають статусу військовозобовʼязаного, вони все одно ще не можуть бути мобілізовані.
Способом захисту незаконно мобілізованих осіб найчастіше є судовий, оскільки як показує практика ТЦК ніколи не визнають протиправність своїх дій.
Мобілізація до 25 в розрізі прикладу з судової практики
Для короткого аналізу та Вашої обізнаності опишемо суть важливої та цікавої судової практики – справа № 420/12294/24.
Фактичні обставини цієї справи дуже прості та досить типові:
Хлопець 22 років при спробі перетину кордону України зустрів службовців ТЦК, які перевіривши інформацію щодо нього в реєстрі встановили, що колись він звільнився від проходження строкової служби через проблеми зі здоровʼям, які кваліфікувалися як непридатність до служби у мирний час.
Мобілізація відбулася звичним алгоритмом – ВЛК (під примусом чи ні це вже риторичне питання), підписання відповідних заяв (питання примусу тут теж актуальне), видача наказу про мобілізацію та знайомство з новими друзями в навчальному центрі.
Молодик не погодився з його мобілізацією та пішов до суду, бо вважав, що він на рівні зі своїми однолітками має займатися питання проходження базової військової підготовки чи служби, а не одразу відправлятися в окопи на війну.
Суд апеляційної інстанції підтримав позиції молодого юнака, встановив, що облік його як військовозобовʼязаного вже є порушенням його прав.
Цікаво, що судді акцентували додаткову увагу ще й на дискримінаційних утисках до молодика у вигляді позбавлення його можливості заяви про його згоду чи незгоду на призов на службу.
З рішенням можете ознайомитися тут.
Більше корисної інформації та успішних кейсів:
