До подій 24 лютого 2022 року, початку повномасштабного військового нападу рф, оголошення воєнного стану на усій території України, активних бойових дій, ракетних обстрілів все частіше звертається український бізнес як таких, що мають форс-мажорний характер у питаннях належного виконання укладених господарських контрактів.

Безсумнівно вказані події внесли корективи у затверджені графіки, а в деяких випадках, навіть, унеможливили виконання зобов’язань.

Майже кожен господарський договір включає окреме застереження щодо форс-мажорних обставин, однак, забігаючи наперед зазначаємо, що війна, її наслідки не завжди та не для усіх може бути форс-мажором та підставою звільнення від відповідальності або від виконання зобов’язання, більш того реальне настання для бізнесу форс-мажорних подій не свідчить про безумовну реалізацію його можливостей.

Тож, пропонуємо розглянути наступні питання:

• Чи є війна форс-мажором для бізнесу?
• Чи необхідно повідомляти контрагента про настання форс-мажорних обставин?
• Який порядок засвідчення форс-мажорних обставин?
• Чи звільняє форс-мажор від відповідальності?
• За яких умов можна відмовитися від договору при настанні форс-мажору?
• Чи є форс-мажором відсутність коштів під час війни?

Чи є війна форс-мажором для бізнесу?

Передусім варто зупинитися на листі ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану із 24 лютого 2022 року є форс-мажорними обставинами.

Окремо в листі вказується, що такі обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору (інших зобов’язань), час виконання яких настав та є неможливим через такі обставини.

Двозначне тлумачення такого листа породило у бізнес-сфері багато суперечок щодо можливого посилання на такий та належного підтвердження форс-мажорних обставин.

Однак, ясність в такому питанні дає пункт 6.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (надалі також – Регламент), більш детальний аналіз якого безумовно наштовхує на висновок, що саме по собі існування форс-мажорних обставин, як об’єктивного явища, не є за будь-яких умов такими для кожного зобов’язання. Така обставина стане форс-мажорною лише у разі, якщо особа доведе неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов’язань.

Тобто, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною непереборної сили та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором.

Тож, вочевидь вказаний лист ТПП України є орієнтиром на шляху встановлення форс-мажорних обставин, оскільки в такому визнається надзвичайний, невідворотний та об'єктивний характер подій 24 лютого.

Утім, форс-мажорними обставинами (за винятком виключних ситуацій) будуть усі негативні наслідки, які спричиняє війна та бойові дії, зокрема транспортний колапс, морська блокада портів, закриття кордонів, пошкодження об’єктів інфраструктури, тимчасова окупація певних регіонів України, активні бойові дії в інших регіонах тощо.

Порядок повідомлення про форс-мажор

Законодавством не закріплено прямої вимоги щодо обов’язкового повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, однак такий обов’язок може обумовлюватися загальним принципом добросовісності учасників господарських відносин.

Разом з тим, досить часто умови та порядок повідомлення про настання форс-мажору визначається самим договором, зокрема визначається строк та порядок повідомлення іншої сторони. Більш того, поширеним пунктом форс-мажорних застережень є умова про не можливість посилання на такі обставини, у разі невчасного неповідомлення про їх настання.

Тож, дотримання порядку та строку повідомлення контрагента про настання форс-мажорної обставини є визначальним для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання, що неодноразово було підтверджено судовою практикою.

Окремо слід наголосити, що характер форс-мажорних обставин може пояснювати не лише прострочення виконання основного зобов’язання, а також невчасне повідомлення про форс-мажор.

Який порядок засвідчення форс-мажорних обставин?

Якщо умовами договору не визначений порядок засвідчення форс-мажору, а також належний документ, варто звернутися у порядку встановленому Регламентом до ТПП із заявою на засвідчення форс-мажорних обставин. За результатами такої видається індивідуальний сертифікат про посвідчення форс-мажорної обставини.

Водночас, як показує судова практика, відповідні сертифікати не мають наперед встановленої сили, а настання форс-мажорних обставин може підтверджуватися чи спростовуватися іншими доказами.

Чи звільняє форс-мажор від відповідальності?

Положеннями цивільного та господарського законодавства визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто, основна функція форс-мажору полягає в унеможливленні притягнення винної сторони до відповідальності, якщо невиконання договору настало через об’єктивні та непередбачувані обставини.

Водночас, за окремих винятків, настання форс-мажору не змінює та не припиняє умови договору, зокрема строк виконання, обсяг зобов’язання.

Форс-мажор як підстава відмови від договору (виконання зобов’язання)

За загальним правилом, зобов’язання яке не було виконано через настання форс-мажорної обставини повинно виконуватися після припинення такої.

Однак, часто умовами договору сторонам надається право відмовитися від такого або частини зобов’язання, якщо форс-мажорні обставини тривають протягом певного періоду часу. Зрозуміло, що така відмова, а в деяких випадках і розірвання договору, повинна здійснюватися шляхом письмового повідомлення іншої сторони.

Крім того, настання форс-мажору може розглядатися сторонами як істотна зміна обставин, за наявності якої дозволяється у судовому порядку змінити умови договору або його розірвати.

Окремо слід зупинитися на умовах форвардних контрактах щодо поставки сільськогосподарської продукції, оскільки часто в таких визначається, що поставляється власно вирощена агропідприємством продукція. Тож, за умови знищення бойовими діями врожаю чи викрадення такого окупантами, форс-мажорний характер таких обставин надає можливість постачальнику не виконувати укладений контракт, оскільки зобов’язання вважається припиненим.

Чи відсутність коштів під час війни є форс-мажором?

Відсутність коштів відповідно до Регламенту та судової практики не вважається форс-мажорною обставиною, однак в умовах війни брак коштів може бути одним зі складових причино-наслідкового ланцюжка, характер якого свідчить про настання форс-мажору.

Юристи CHERNIKOV & PARTNERS активно залучаються до вирішення спорів з належного виконання зобов’язань, підтвердження форс-мажорних обставин у разі настання таких, а також здійснюють представництво інтересів у судових провадженнях.

У разі наявності додаткових питань звертайтесь за контактами.