Законодавством України наразі передбачено можливість звільнитися з військової служби по закінченню строку контракту, якщо такий контракт було укладено після запровадження в Україні воєнного стану, тобто після початку повномасштабної агресії проти України 24 лютого 2022 року. З відповідної підстави військовослужбовець не звільняється зі служби автоматично, оскільки законодавством прямо передбачено небажання військовослужбовця продовжувати служити як обов’язкову умову для звільнення з відповідної підстави. Для повідомлення про небажання служити далі, військовослужбовець, строк контракту якого завершився або добігає до завершення, має звернутися до свого командування із рапортом про звільнення зі служби.

Умови для звільнення по завершення строку контракту, на перший погляд, є цілком зрозумілими та прозорими. Натомість, в дійсності, військовослужбовці у 2026 році при спробі з такої підстави звільнитися, стикаються з низкою складнощів та створених командуванням правових перепон. У зв’язку з цим, військовослужбовці регулярно задаються питанням, чи можна звільнитися з військової служби за контрактом взагалі, зокрема якщо закінчився контракт під час воєнного стану. На ці та деякі інші питання відповідаємо нижче.

Ця стаття складається з наступних розділів:

1. У кого є право звільнитися по закінченню строку контракту?
2. Якими є умови та підстави на звільнення через закінчення контракту?
3. Які документи необхідно подати, щоб звільнитися по закінченню контракту?
4. Подання рапорту на звільнення: основні строки та умови подання;
5. Чи можна звільнитися, якщо ви не подали рапорт за три місяці до закінчення контракту?
6. Що робити при відмові у звільненні?
7. Огляд практики судів з питання звільнення по закінченню строку контракту;
8. Чи можна звільнитися, якщо контракт було укладено ще до того, як у законі з’явилася ця підстава?
9. Інші розповсюджені запитання. 

1. У кого є право звільнитися по закінченню строку контракту?

У 2026 році звільненню з військової служби по закінченню контракту підлягають військовослужбовці, які відповідають наступним обов’язковим критеріям:

• Уклали контракт під час воєнного стану, введеного 24.02.2025 р.;
• Строк контракту осіб завершився;
• Не бажають надалі нести військову службу понад строки контракту.

Відповідна підстава на звільнення існує як для осіб рядового, сержантського та старшинського складу, так і для офіцерів та розповсюджується на всі військові структури, зокрема: Збройні Сили України (ЗСУ), Нацгвардію (НГУ), Прикордонну службу (ДПСУ) та інші.

Опишемо один з наших успішних кейсів по звільненню за даною підставою. У клієнта закінчився контракт ще 15.05.2025. Рапорт про звільнення по закінченню строку контракту було подано - 20.06.2025.

Клієнта звільнено у липні 2025 року у досудовому порядку. Тут варто окремо подякувати командуванню військової частини за чітке дотримання норм законодавства.

В іншій ситуації навпаки – рапорт про звільнення було подано значно завчасно перед спливом трьох річного строку контракту. Як результат – клієнта звільнено в останній день чинності його контракту.

2. Якими є умови та підстави на звільнення через закінчення контракту?

Для реалізації права на звільнення з військової служби по закінченню контракту, військовослужбовець має звернутися до командування з рапортом про звільнення зі служби на підставі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Військовослужбовці не підлягають автоматичному звільненню зі служби після спливу терміну контракту, а отже рапорт має бути подано обов’язково. Варто знову звернути увагу на те, що підстава на звільнення зі служби виникає тільки у військових контрактної служби, що відповідають критеріям, наведеним в розділі один даної статті.

3. Які документи необхідно подати для звільнення по закінченню контракту?

Серед поширених у 2026 році підстав для звільнення з військової служби, закінчення строку контракту є однією з найменш «вибагливих» підстав. Із рапортом на звільнення з такої підстави, як правило, подаються документи, що посвідчують особу військовослужбовця – паспорт, картка платника податків та військовий квиток, а також копія самого контракту.

Ба більше, відсутність у військовослужбовця копії або другого примірника контракту не може слугувати підставою відмовити у звільненні, оскільки ненадання примірника контракту про проходження військової служби особі при укладанні – само по собі є порушенням законодавства з боку посадових осіб військових частин. 

4. Подання рапорту на звільнення: основні строки та умови подання;

Рапорт про звільнення з військової служби по закінченню контракту є стандартним та подається військовослужбовцем, як і будь-який інший рапорт, своєму безпосередньому командирові або одразу на ім’я командира військової частини. В разі неможливості подати рапорт особисто, військовослужбовець або його представник, наприклад адвокат, може скерувати такий рапорт на адресу військової частини поштою.

Наголошую, що законодавством не встановлено жодних вимог щодо моменту подання рапорту про звільнення відносно дня завершення строку контракту. Так, рапорт може бути подано як заздалегідь до завершення контракту, так і після завершення контракту, авжеж якщо військовослужбовець не уклав новий контракт. 

Окремо варто звернути увагу на те, що деякі контракти містять припис щодо необхідності повідомити військову частину про небажання продовжувати службу за три місяці до закінчення контракту. Втім, невиконання даного припису військовим – також не перешкоджає звільненню зі служби по завершенню контракту, оскільки, як вже було зазначено, закон для звільнення вимагає лише самого факту небажання продовжувати службу за укладеним під час воєнного стану контрактом, термін якого завершився.

Строки розгляду такого рапорту також є стандартними – 14 календарних днів з дня прийняття. Хоча в деяких випадках, командування військової частини керується строками, встановленими законодавством про звернення громадян, що складають 30 календарних днів. Зауважу, що розгляд рапорту протягом понад 14 днів не є правомірним, натомість на практиці, військовослужбовці нерідко стикаються з порушеннями строків розгляду рапортів та, навіть, з повною бездіяльністю свого командування, наприклад ігноруванням, не прийняттям, встановленням додаткових вимог подання рапортів тощо.

5. Чи можна звільнитися, якщо ви не подали рапорт за три місяці до закінчення контракту?

Ще одна улюблена причина відмов з боку командування звучить так: «Ви мали попередити про звільнення за три місяці до закінчення контракту, а не попередили — отже, права на звільнення у вас немає». На підтвердження військові частини посилаються на пункт контракту, який є практично в кожному типовому контракті й звучить приблизно так:

«Сторони зобов’язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати контракт чи відмову в його укладенні...»

А далі додають посилання на пункт про відповідальність сторін за порушення умов контракту. Звучить переконливо — але юридично така відмова не витримує критики. Розберемо чому.

Перше й головне: цей пункт узагалі не про звільнення.

Уважно перечитайте формулювання. У ньому йдеться про повідомлення «про бажання або небажання укладати контракт». Тобто пункт регулює одне-єдине питання — чи будете ви підписувати новий контракт після завершення поточного. І ні слова про звільнення з військової служби чи про бажання припинити службу.

А «укласти новий контракт» і «продовжувати військову службу» — це зовсім не те саме. Під час воєнного стану контракт за загальним правилом продовжується автоматично, і служба триває далі без жодного нового підпису. Питання укладення нового контракту й питання звільнення по закінченню строку — це дві різні юридичні «доріжки». Пункт про «три місяці» стосується першої з них і ніяк не визначає строків, у які ви маєте заявити про звільнення.

Простими словами: у цьому пункті немає й натяку на те, що рапорт про звільнення треба подати саме за три місяці. Він про інше.

Друге: цей обов’язок взаємний — і друга сторона його теж не виконала.

Зверніть увагу на слова «повідомити одна одну». Це двосторонній обов’язок. У самому контракті навіть не написано, хто має зробити перший крок — військовослужбовець чи Міністерство оборони. На практиці ж ані військова частина, ані Міноборони, як правило, теж не повідомляють військового за три місяці (та й узагалі будь-коли) про те, чи хочуть вони укладати з ним новий контракт. Виходить парадокс: до військового висувають вимогу, яку друга сторона сама не виконує. Тож посилатися на цей пункт як на підставу відмови — щонайменше непослідовно.

Третє: навіть якби це був обов’язок — за нього немає жодного покарання.

Командування часто додає посилання на пункт про відповідальність за порушення умов контракту. Але жоден нормативно-правовий акт не встановлює відповідальності за те, що рапорт подано пізніше ніж за три місяці. І вже точно ніде не передбачено такої «кари», як позбавлення права на звільнення. Право, прямо надане законом, не можна анулювати через нібито пропущений строк, якого закон навіть не вимагає.

Що насправді потрібно для звільнення.

Перелік документів для звільнення по закінченню контракту чітко визначений (додаток 19 до Інструкції № 170): копія аркуша бесіди, копія рапорту, копія контракту і — за наявності права на пенсію — розрахунок вислуги років. Жодних «доказів повідомлення Міноборони за три місяці» у цьому переліку немає. Більше того, та сама Інструкція прямо передбачає, що про звільнення за підставою пп. «ж» військовослужбовець повідомляє командування саме рапортом — що ви, власне, і робите.

Як це підтверджує суд.

Показовою є справа № 440/15735/25. Військова частина відмовила військовослужбовцю у звільненні, мотивуючи це якраз тим, що рапорт подано не за три місяці до завершення контракту. Обставини були класичними: контракт укладено 02.11.2022, його строк завершився 02.11.2025, а рапорти про звільнення подані у жовтні 2025 року. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2025 визнав таку відмову протиправною й зобов’язав частину звільнити військовослужбовця на підставі пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону. Суд погодився, що «тримісячний» пункт контракту стосується укладення нового контракту, а не звільнення, і не може бути підставою для відмови.

Підсумок. Пропуск «трьох місяців» — це НЕ порушення і НЕ перешкода для звільнення. Пункт контракту про повідомлення за три місяці регулює питання нового контракту, а не вашого права звільнитися по закінченню чинного. Якщо ви відповідаєте трьом умовам із розділу 1 цієї статті, відмова з посиланням на цей пункт є незаконною.

6. Що робити при відмові у звільненні?

Відмова у звільненні зі служби – не є остаточним вироком. Таку відмову можна оскаржити в судовому порядку, особисто або за допомогою адвоката, шляхом звернення до відповідного адміністративного суду із позовною заявою про визнання рішення командування військової частини протиправним.

З огляду на практику, основними підставами для відмови у звільненні зі служби по закінченню контракту є:

• Неподання рапорту про звільнення станом на день завершення строку контракту;
• Укладання контракту під час дії старої редакції закону «Про військовий обов’язок і військову службу», яка ще не містила такої підстави на звільнення;
• Продовження строків дії контракту військовослужбовця наказом командира військової частини понад встановлені строки.

Втім, у разі відповідності ваших обставин критеріям, викладеним в розділі 1 даної статті, відмова у звільненні зі служби по закінченню контракту є НЕЗАКОННОЮ, а отже може бути скасована в судовому порядку. Окремо зауважу, що суд крім визнання протиправною та скасування відмови у звільненні, також наділений повноваженнями до зобов’язання військової частини звільнити особу з військової служби.

7. Огляд практики судів з питання звільнення по закінченню строку контракту;

В даному розділі окремо розглянемо позицію судів різних інстанцій щодо звільнення з військової служби по закінченню контракту.

Аналіз практики судів з приводу висвітленого питання підтверджує, що право звільнитися з військової служби по завершенню строку контракту виникає у військовослужбовця за умови відповідності критеріям, зазначеним в розділі 1 даної статті. Зокрема, така позиція викладена в постановах Апеляційних судів по справах № 560/12865/24 та № 580/6350/24 (у відкритті провадження в касації за заявою військової частини по даній справі було відмовлено, тим самим Верховний суд підтвердив правильність висновків апеляційного суду по даній справі). В останній зазначеній справі судом також було надано оцінку наказу про продовження дії контракту понад встановлені строки, як таким, що є незаконними. 

Окружним адмінсудом із урахуванням по рішення по справі № 560/12865/24  було винесено рішення від 27.09.2025 по справі № 600/1855/25-а, яким протиправною було визнано відмову у звільненні з військової служби особі, яка уклала контракт 29.10.2022 р. строком на шість місяців, а з рапортом щодо звільнення звернулася 31.10.2024 р. Така позиція суду підтверджує неправомірність відмови у звільненні з військової служби особам, які уклали контракт до виникнення самої підстави звільнення у вигляді завершення строку контракту, а також особам, які звернулися із рапортом вже після завершення строку контракту.

8. Чи можна звільнитися, якщо контракт було укладено ще до того, як у законі з’явилася ця підстава?

Це чи не найпоширеніше питання, яке ми чуємо від військовослужбовців. І хвилювання тут зрозуміле: підстава для звільнення по закінченню контракту (пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу») у тому вигляді, в якому вона діє сьогодні, з’явилася в законі лише 18 травня 2024 року. А переважна більшість військовослужбовців укладали свої контракти значно раніше — у 2022 чи 2023 році, коли такої підстави ще навіть не існувало.

Звідси й логічне запитання: «Якщо я підписував контракт тоді, коли цієї норми ще не було, чи поширюється вона на мене зараз?»

Відповідаємо прямо: ТАК, поширюється. І ось чому.

Військова служба — це не одна дата, а тривалі відносини.

Ключ до розуміння — у понятті тривалих правовідносин. Проходження військової служби не зводиться до єдиного моменту підписання контракту. Це відносини, які живуть щодня — від першого дня служби й до її припинення. Контракт можна продовжити, його строк може спливти, служба може завершитися — усе це окремі етапи одних і тих самих відносин, що тривають у часі.

А якщо відносини тривають і сьогодні, то й оцінювати ваше право на звільнення потрібно за законом, який діє СЬОГОДНІ — на момент подання рапорту про звільнення та його розгляду командуванням. А не за тією редакцією закону, що була чинною в день, коли ви багато років тому ставили підпис під контрактом.

Простими словами: значення має не те, які правила діяли на старті, а те, які правила діють на момент, коли ви заявляєте про бажання звільнитися.

Чому аргумент «контракт мав бути укладений після 18.05.2024» не працює.

Командування військових частин нерідко відмовляє у звільненні, посилаючись на те, що контракт нібито мав бути укладений уже після появи цієї підстави — тобто після 18 травня 2024 року. Проте сам текст закону жодної такої дати не містить. Закон вимагає лише трьох умов: контракт укладено під час воєнного стану, його строк завершився, а військовослужбовець не бажає служити далі. Жодного «не раніше 18.05.2024» там немає.

Покажемо хибність протилежної логіки на простому прикладі. Уявіть, що завтра законодавець запровадить нову підставу для звільнення — скажімо, для військовослужбовців, які мають трьох дітей. За логікою «норма діє лише на тих, хто потрапив під неї вже після її ухвалення» виходило б, що скористатися нею могли б тільки ті, чиї діти народилися після набрання законом чинності. Очевидно, що це абсурд. Так само абсурдно стверджувати, що звільнитися по закінченню контракту може лише той, хто підписав контракт після певної дати.

Що з цього приводу кажуть найвищі судові інстанції.

Наша позиція ґрунтується не на власних міркуваннях, а на сталих висновках судів.

Ще у Рішенні від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України прямо вказав: якщо правовідносини є тривалими — виникли до ухвалення нового закону, але продовжують існувати після нього, — то нове регулювання застосовується з дня набрання ним чинності.

Цю ж логіку розвинув Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16. Суд зазначив, що застосувати до тривалих відносин «старий» закон, чинний на момент їх виникнення, можна лише як виняток — і тільки тоді, коли це прямо й чітко обумовлено в самому законі. А в Законі № 3633-IX, яким 18 травня 2024 року й було оновлено статтю 26, жодного такого застереження немає. Отже, командування не має жодного права «вибірково» застосовувати до вас стару, уже нечинну редакцію закону.

Як це підтверджує реальна судова практика.

Найкраще теорію ілюструють конкретні справи, де військовослужбовців звільняли попри те, що їхні контракти були укладені задовго до 18 травня 2024 року:

– у справі № 280/6109/25 (Запорізький окружний адмінсуд, рішення від 24.09.2025) контракт було укладено ще 27.06.2022 — майже за два роки до появи самої підстави. Суд став на бік військовослужбовця;

– у справі № 160/24482/25 (Дніпропетровський окружний адмінсуд, рішення від 10.10.2025) контракт датований 27.07.2022, а звільнення через закінчення його строку суд визнав законним;

– у справі № 380/259/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд (постанова від 10.09.2025) підтвердив право на звільнення військовослужбовця, який уклав контракт 30.11.2023;

– у справі № 280/3319/25 Третій апеляційний адміністративний суд (постанова від 06.11.2025) дійшов того самого висновку щодо контракту від 07.09.2022.

Як бачимо, суди різних інстанцій і різних регіонів одностайні: дата укладення контракту до 18 травня 2024 року НЕ позбавляє військовослужбовця права звільнитися по закінченню його строку. 

Головне — відповідати трьом умовам, переліченим у розділі 1 цієї статті.

9. Інші розповсюджені запитання.

-Закінчився строк контракту укладеного до 24 лютого 2022 року. Чи можу я звільнитися?

За загальним встановленим законом правилом - ні, АЛЕ, якщо ви були військовослужбовцем за контрактом станом на 24.02.2022 р., тобто момент введення воєнного стану, ваш контракт закінчився та вже після 24.02.2022 р. вами було укладено новий контракт – так, станом на 2025 рік у вас виникають підстави для звільнення з військової служби.

-З моменту закінчення строку контракту пройшло багато часу, але з рапортом про звільнення я досі не звертався? Чи можу я звільнитися?

Так, можете. Як показують наведені вище судова практика та аналіз діючого законодавства, не звернення з рапортом про звільнення станом на день закінчення строку контракту – не є перешкодою у звільненні зі служби.

-Уклав контракт в 2022 – 2024 роках. Чи можу я звільнитися?

Так, якщо строк такого контракту завершився.

-Уклав контракт після 24.02.2022 році під час строкової служби. Чи можу я звільнитися?

Так, можете, оскільки безпосередньо контракт укладено під час воєнного стану.

-Рапорт на звільнення командуванням ігнорується. Чи можна вплинути?

Так, в такому випадку вам необхідно звернутися за професійною правничою допомогою для вирішення даної проблеми. 

ВИСНОВОК:

Отже, в 2026 році звільнитися з військової служби по закінченню контракту реально. Втім, даний процес може містити багато нюансів та складнощів для військовослужбовців. Задля уникнення протиправних дій та бездіяльності посадових осіб військових частин, радимо заздалегідь звернутися за професійною юридичною допомогою. Масив практики, напрацьований юридичною компанією Chernikov&partners за час роботи в галузі військового права, може стати вам у нагоді зокрема з питання звільнення з військової служби у зв’язку з завершенням строку контракту.  Звертайтеся до нас з  питань отримання юридичних консультацій щодо відповідності ваших обставин підставам для звільнення зі служби, правильного складання рапортів та оскарження рішень про відмову у звільненні.

Також Вам може бути цікаво ознайомитися з наступними статтями:

1. ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЯКЩО ЗАГИНУВ (ЗНИК БЕЗВІСТІ) БРАТ У 2025 РОЦІ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК
2. ЯК ОТРИМАТИ УБД У 2025 РОЦІ: ЯКІ ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК?
3. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ВЛК: ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ ТА ВАЖЛИВІ НЮАНСИ

Більше корисної інформації та успішних кейсів: